Тридцять першого тиждень вагітності

Якщо вагітність протікає нормально, то на цьому тижні нічого особливого не відбувається. Дитина росте і розвивається, а жінці з кожним тижнем все важче справлятися зі своїм станом. Але ж це тимчасово, і вже зовсім скоро її чекають зовсім інші турботи – турботи про свою дитину.

Стан жінки на 31-му тижні вагітності

Так як матка дуже швидко збільшується в обсязі, здавлюються органи грудної та черевної порожнини, сечовий міхур і вени, що відводять венозну кров від нижньої половини тулуба і ніг. Природно, все це створює проблеми:

здавлювання шлунка сприяє посиленню печії; здавлювання кишечнику призводить до запорів, метеоризму і іноді – до болів у животі; здавлювання грудної клітини викликає задишку; тиск на сечовий міхур викликає часті позиви до сечовипускання; тиск на великі вени черевної порожнини викликає застій крові у венах нижніх кінцівок (варикозне розширення вен) і у венах прямої кишки (геморой); переповнене кров'яне русло створює загрозу набряків і високого артеріального тиску (гестозу), а це в свою чергу може викликати недостатнє надходження кисню до тканин плоду – гіпоксію плоду, вона небезпечна для дитини.

Проблем багато, тому настав час, коли потрібно дотримувати всі рекомендації лікаря. І якщо він не рекомендує вживати жирну, смажену, гостру, солону і солодку їжу, то так треба і зробити, навіть якщо дуже хочеться. Це на початку вагітності можна було дозволити собі потроху є все, що завгодно, а на 31-му тижні такі порушення в дієті чреваті нехорошими наслідками. Наприклад, поїли ви оселедця, а назавтра у вас піднявся артеріальний тиск – нудить і болить голова. А малюкові як при цьому?

Так само і з режимом дня: потрібно рухатися, займатися гімнастикою, не менше трьох годин на день гуляти на свіжому повітрі і при цьому повноцінно відпочивати. А чи варто напружуватися, може краще просто відпочити біля телевізора? Уявіть собі, що ви весь день сидите біля телевізора, а в цей час збільшується застій у кровоносній системі, що сприяє тому ж гестозу, варикозного розширення вен і геморою. Вже краще рухатися. До того ж рух і гімнастика допоможуть і при болях у спині, які можуть з'явитися на цьому терміні вагітності.

Але багато жінок і в третьому триместрі вагітності не відчувають неприємних відчуттів. Все залежить від індивідуальних особливостей організму, у тому числі і передаються у спадок.

Стан плода на 31-му тижні вагітності

А маля все росте, його вага вже близько 1300-1400 м, довжина – 39-40 см. Він продовжує накопичувати підшкірний жирок, який розправляє його шкіру, підтримує постійну температуру тіла та єється запасом джерела енергії. Постійна температура всередині організму дитини дуже важлива – саме вона допомагає йому адаптуватися в зовнішньому середовищі після народження.

Зростає і розвивається головний мозок, в тому числі кора головного мозку і основні підкіркові структури. Добре розвинені органи зору – в стані неспання дитина розглядає всі навколо, реагує розширенням зіниць, якщо потік світла висвітлює живіт (промені проникають і в його тепле гніздечко), а коли спить, закриває очі (на них вже є тоненькі вії). Якщо ж він випадково потрапить собі в око пальчиком, то заплющує – це так званий рогівковий рефлекс, властивий всім людям. Колір очей дитини на цьому терміні завжди сіро-блакитний, так як пігментація райдужної оболонки очей, визначає їх колір, формується протягом кількох тижнів після народження під впливом світла.

Йде подальше вдосконалення органів шлунково-кишкового тракту: шлунка, кишечника, підшлункової залози. У підшлунковій залозі активно виробляються травні ферменти і формуються острівці Лангерганса – групи клітин, які виробляють гормон інсулін – він допоможе дитині засвоювати глюкозу (основне джерело отримання енергії). Але особливо активно на 31-му тижні розвивається печінка, основна функція якої – очищення організму від токсичних продуктів, які утворюються в тому числі і в процесі обміну речовин.

Що робить на вагітну жінку позитивний вплив

Це не може бути щось одне. Тільки комплексний вплив ряду чинників може зробити сприятливий вплив на перебіг вагітності, це:

нормальний ритм життя, праці та відпочинку; повноцінне харчування; раціональні фізичні навантаження, у тому числі лікувальна гімнастика; загартовування організму за допомогою сонця, води та інших природних чинників; позитивні емоції, відсутність стресів і високих нервово-психічних навантажень.

Якщо всі ці фактори присутні і роблять на жінку своє позитивний вплив, то вагітність найчастіше протікає сприятливо.

Галина Романенко

Лічильник калорій

Калорія – це одиниця енергії, яку містить в собі будь-який продукт. Під калорійністю їжі мається на увазі ту кількість енергії, що виділяється при її розщепленні. Новонароджені немовлята отримують в день приблизно 800 калорій. З одного до півтора років мама дає малюкові 1330 калорій, а з трьох років вже 1800. Для школярів 7 років норма калорій – 2400, а в старших класів ця цифра збільшується до 2900. Причому хлопчики можуть з'їдати в день продуктів на 3200 калорій – в період статевого дозрівання вони стають справжніми ненажера.

Після закінчення середніх та вищих навчальних закладів щоденна норма вживання калорій безпосередньо залежить від виду трудової діяльності. На спокійний працю, який не вимагає великих зусиль, витрачається менше калорій, ніж на активну напружену роботу. Наприклад, спортсменам потрібно від 4000 до 5000 калорій щодня. У середньому жінкам треба до 2400 калорій в день, а чоловікам до 3400.

Пам'ятайте, що енергетична цінність продуктів дуже не однакова. Високою калорійністю мають рослинне і вершкове масло, жирна свинина, перлова, манна і інші крупи, вівсяні пластівці, хліб, мед, цукор, шоколад, кондитерські та борошняні вироби. Продуктами з помірною калорійністю можна вважати нежирну яловичину, баранину, куряче м'ясо, кролятину, нежирний сир і ін Мало калорій міститься в океанічній рибі, овочах, фруктах, грибах. Не женіться за тим, щоб кожен день обов'язково дати організму необхідну кількість калорій, адже їжа повинна бути не тільки калорійною, а й корисною. Вжиті нами страви повинні містити білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини і вітаміни, які треба вміло комбінувати.

Підрахувати калорійність свого щоденного раціону і кількість витрачених калорій можна за допомогою лічильника калорій – це комп'ютерна програма, яку можна знайти в Інтернеті на спеціалізованих сайтах. Для цього достатньо заповнити просту електронну форму, в якій, перш за все, необхідно відзначити цікавлять вас продукти, а потім вказати:

- Вашу стать

- Вік

- Вага

- Тип роботи (легка, помірна, важка, дуже важка)

- Рівень активності (заняття спортом і їх регулярність)

Після заповнення всіх необхідних даних, програма миттєво видає результат.

Лічильник калорій може стати надійним помічником для тих, хто бореться із зайвою вагою. Наприклад, якщо ви дотримуєтеся дієти з точним підрахунком калорій, то можна поекспериментувати з вибором продуктів, пропонуючи програмі розрахувати для вас різні варіанти. Крім того, лічильник сам не дасть вам більше додавати продукти, якщо ви перевищите встановлений ліміт. Ви можете розрахувати калоріїі вашого раціону з розбивкою на окремі прийоми їжі, а можете просто підвести загальний підсумок за день. Одночасно можна підрахувати баланс калорій, тобто не тільки їх надходження, але і витрати.

Якщо ви бажаєте схуднути, то ваше звичайне щоденне кількість калорій доведеться скоротити. Однак калорійність їжі не повинна бути нижче 1000 калорій на добу. Часто жінки в боротьбі за струнку фігуру сідають на дуже строгу дієту, їх раціон складає всього 500 калорій в день. Подібного роду дієти призначаються на одну або максимум два тижні. Цікавий факт: дієтологи підрахували, що якщо просто скоротити калорійність вашого харчування всього на 200 калорій в день, то за два тижні вам вдасться схуднути на півкілограма.

За 1 годину занять спортом ви зможете позбутися від наступного кількості калорій:

– Аеробіка – 420 калорій

– Баскетбол – 333 калорії

– Біг підтюпцем – від 500 до 580 калорій

– Спортивна ходьба – 480 калорій

– Велоспорт – від 250 до 450 калорій

– Плавання – від 250 до 400 калорій

– Танці – від 120 до250 калорій

– Теніс – 400 калорій

– Катання на лижах – 500 калорій

– Катання на ковзанах – 200 калорій

Пораючись на кухні, ви втрачаєте 85 калорій, працюючи на присадибній ділянці – 120. Найбільш енерговитратною з усього великого списку домашніх справ вважається прасування білизни, якщо вам доводиться гладити білизну для всієї родини, то за годину такої роботи спалюється приблизно 200 калорій.

Грамотно і збалансовано складати свій щоденний раціон з урахуванням витрати енергії (як у домашніх справах, так і при активних заняттях спортом), а також уникати дуже калорійних продуктів вам допоможе лічильник калорій.

Ірина Рукавишникова

Проблемна шкіра

Шкіра – це дзеркало внутрішнього стану організму. Проблемна шкіра може свідчити про можливі гормональних порушеннях, зниження імунітету, авітамінозі та інших хворобах. Крім того, вона приносить багато прикрих розчарувань її власниці, особливо, якщо "проблеми" виникли на обличчі. Перш за все, давайте визначимося з терміном "проблемна шкіра". Погодьтеся, трохи блискучі лоб, крила носа і підборіддя не можна назвати "проблемною шкірою". Це природний процес – жировий прошарок утримує вологу, оберігаючи тим самим особа від сухості і передчасного старіння шкіри. Але це не означає, що така шкіра не потребує додаткового очищення. Тільки щоденний догляд дозволить зберегти молодість і красу шкіри.

Інша справа, якщо шкіра виглядає щільною, грубою, має помітний сальний наліт. У такої шкіри підвищений саловиделеніе, розширені пори, маса чорних крапок. Чорні точки – комедони, це ні що інше, як суміш шкірного сала з лусочками шкіри. Зазвичай комедони виникають при недостатньому догляді за шкірою. На жаль, мало вмиватися і наносити крем. Необхідно регулярно влаштовувати жирній шкірі парову баню з травами – це очищає і висвітлює її. Жирну шкіру рекомендується балувати маскою з кислого молока або кефіру. Наносити молочнокислі продукти можна на 10 хвилин перед умиванням. Це процедура допомагає підвищити кислотний бар'єр шкіри, перешкоджає поширенню мікробів.

Якщо шкірне сало, змішуючись з відмерлими клітинами шкіри, не знаходить виходу на поверхню, воно твердне і перетворюється у пробку. Така пробка відмінний розсадник бактерій. На боротьбу з утворилася сумішшю виходять білі кров'яні тільця, утворюючи запалення. Результат, як говориться "на обличчі" і ім'я їм "вугри звичайні". Зазвичай проблема у вигляді вугрів з'являється в осіб підліткового віку. Однак це далеко не закономірність – акне з'являються у дівчат будь-якого віку. Що ж може бути причиною поширення вугрів? По-перше, збій у гормональній системі. Наприклад, збільшення вироблення чоловічих гормонів, які тягнуть за собою підвищене виділення сала і утворення вугрів. По-друге, зміна обмінних процесів. Дами, які люблять "сидіти" на дієтах часто страждають акне. Варто звернути увагу на харчування, особливо якщо раціон останнім часом піддавався змінам. Збагатіть їжу цинком, яким багаті морепродукти, а також вітамінами А, В, С, Д натурального походження.

Порушення кровообігу в шкірному покриві або купероз – також є часто зустрічається, шкіри. Для захворювання характерне відчуття печіння та свербежу, почервоніння і запалення. Шкіра втрачає свою пружностіть і еластичність. Причиною купероза може бути часте вживання гострої їжі, зловживання алкоголем і курінням, різка зміна клімату, дію ультрафіолетових променів, а також депресія і стрес. Все це може призвести до венозного застою. Лікування полягає у зміцненні стінок кровоносних судин, нормалізації тиску в судинах і в поліпшенні мікроциркуляції шляхом проведення серії процедур. Лікування купероза повинно бути комплексним і включати крім місцевого впливу на шкіру, прийом препаратів і корекцію харчування.

Ще одне малоприємне захворювання шкіри – демодекоз, при якому виявляються кліщі – Желізниця. Проблема полягає не в самому факті наявності кліщів, а в їх чисельності. Угри, прищі, дерматити та інші дефекти шкіри часто супроводжуються паразитуванням кліщами – Желізниця. Саме тому дуже важливо при перших погіршення шкірного покриву звернутися до фахівців для діагностування захворювання. Це дозволить уникнути серйозних наслідків і почати своєчасне лікування шкіри. Треба сказати, що проблемна шкіра перестане бути такою, якщо вчасно виявити причину і зайнятися її усуненням.

Яна Кіт

Болі в животі

Болі в животі можуть бути ознаками різних хвороб, тому вони вимагають, відповідно, і різної допомоги. Болі в животі можуть виникнути як при важких станах, що вимагають невідкладної хірургічної допомоги, так і при незначних спазмах внутрішніх органів. Розібратися в тому, наскільки вони небезпечні, може тільки лікар.

Гострий живіт

Гострий живіт – це комплекс ознак, який розвивається при пошкодженнях і гострих захворюваннях органів черевної порожнини і заочеревинного простору. Гострий живіт найчастіше вимагає термінової медичної (зазвичай хірургічної) допомоги. Гострий живіт – це не остаточний діагноз, а тривожний сигнал, що змушує лікаря вжити негайних заходів для госпіталізації хворого.

Причини виникнення гострого живота:

закриті та відкриті ушкодження органів черевної порожнини та заочеревинного простору при безпосередній травмі (пораненні) живота, при прориві порожнистих органів відламками кісток і так далі; запальні захворювання органів черевної порожнини, у тому числі перитоніт (запалення тонкої серозної оболонки, що вистилає зсередини черевну порожнину); найчастіше гострий живіт викликають запалення червоподібного відростка (гострий апендицит), жовчного міхура (гострий холецистит) та підшлункової залози (гострий панкреатит); рідше причиною гострого живота можуть бути гнійні захворювання (наприклад, флегмони) одного їх відділів шлунково-кишкового тракту або дивертикуліт – запалення випинань стінок порожнистих органів шлунково-кишкового тракту; перфорація (прорив, порушення цілісності стінки) полого органу, наприклад, шлунка або 12-палої кишки при виразковій хворобі, жовчного міхура або червоподібного відростка; внутрішні кровотечі в просвіт шлунково-кишкового тракту (наприклад, шлункові кровотечі), черевну порожнину (при розриві маткової труби при позаматковій вагітності) або заочеревинного простору (розрив нирки); непрохідність кишечника, що виникає в результаті завороту кишок, вузлоутворенням, обмеження кишки при грижі і так далі; гострі порушення кровообігу в області шлунково-кишкового тракту (мезентериального кровообігу), як артеріального, так і венозного, яке може призвести до відмирання (гангрени) частини кишечнику; запальні процеси в придатках матки, позаматкова вагітність, апоплексія яєчника (раптово наступила крововилив у яєчник, що супроводжується його розривом і кровотечею в черевну порожнину), перекрут ніжки пухлини або кісти яєчника.

Головною ознакою гострого живота є біль, розлита по всьому животі (дифузна біль) або локалізована в якомусь певному місці. Іноді біль настільки сильний, що викликає стан шок. Іншими частим симптомом гострого живота є блювота, завзята болісна гикавка, в деяких випадках – затримка стільця і ​​газів. У хворого зазвичай страдницький вираз обличчя, риси його загострені. Хворий перебуває у вимушеній нерухомій позі (часто на боці з приведеними до живота ногами). Якщо спробувати промацати йому живіт, то можна зрозуміти, що зробити це неможливо через захисної напруги м'язів живота – живіт «як дошка».

Долікарська допомога при гострому животі:

залишити хвору в тому положенні, яке він сам прийняв, і забезпечити йому повний спокій; до живота прикласти холод (можна грілку з льодом), але ні в якому разі не тепло; виключити прийом їжі, води і будь-яких таблеток; негайно викликати швидку допомогу, повідомивши їй, що є підозра на гострий живіт.

У лікарні хворому проводять повне обстеження і при необхідності оперують. У деяких випадках відразу ж проводиться операція, під час якої уточнюється діагноз і усувається джерело формування ознак гострого живота.

Періодично виникають (рецидивуючі) болі в животі

Такі болі можуть виникати при багатьох захворюваннях органів черевної порожнини, малого тазу та заочеревинного простору.

При захворюваннях шлунка болю зазвичай локалізуються у верхній частині живота. Виникають вони найчастіше при спазмі гладкої мускулатури шлунка, наприклад, при гастриті, виразковій хворобі і так далі. Іноді болю супроводжуються печією і блювотою.

Болі при хронічному панкреатиті (запалення підшлункової залози) носять оперізувальний характер, тобто болить не тільки живіт, але і спина (підшлункова залоза знаходиться в заочеревинному просторі, поряд з хребтом). Нудота і блювання супроводжують такі болі часто.

Болі в області жовчного міхура виникають трохи вище пупка по середній лінії, а в області печінки – справа в підреберній області. Ці болі також часто супроводжуються нудотою і блювотою.

Іноді біль у животі виникають при здутті живота (метеоризмі) – це може бути як наслідком якогось захворювання кишечника, так і наслідком просто брутального порушення в дієті.

У будь-якому випадку рецидивуючі болі в животі вимагають повного обстеження хворого. І тільки після цього призначається лікування. Самолікування небезпечне тим, що можна запустити захворювання. Особливо небезпечно це при злоякісних пухлинах: якщо на ранніх стадіях медицина вже може з ними боротися, то на пізніх вже, як правило, хворому нічим не допоможеш.

Галина Романенко

Контрацепція для годуючих мам

Багато жінок вважають, що контрацепція після пологів не потрібна, вони й так не зможуть завагітніти. Але це не так, часто трапляється, що саме в перші місяці після пологів жінка вагітніє повторно. І це майже завжди призводить до штучного переривання вагітності, що вкрай негативно позначається на організмі жінки після пологів.

Гормональна перебудова в організмі мами, що годує

У жінки, яка годує дитину, головним гормоном, переважною діяльність інших гормонів, є пролактин. Пролактин виділяється гіпофізом і стимулює вироблення жіночого молока. Одночасно пролактин пригнічує вироблення іншого гормону гіпофіза – фоллікулстімулірующего (ФСГ), який впливає на дозрівання яйцеклітини в яєчнику. Мала кількість ФСГ не дозволяє яйцеклітинам дозрівати, тому не настає овуляція (вихід яйцеклітини з яєчника в черевну порожнину і в маткову трубу для запліднення), не готується до прийому зародка слизова оболонка порожнини матки.

Мати-годувальниця може додатково (щоб вже гарантовано убезпечити себе від небажаної вагітності) використовувати деякі інші способи контрацепції, наприклад, бар'єрні.

Спосіб природного контрацепції

Гормональні зміни в організмі матері-годувальниці призводять до того, що у жінки після пологів, яка годує свою дитину грудьми, в перші 5-6 місяців зазвичай відсутня менструація. Запліднення в цей період також неможливо, оскільки відсутня яйцеклітина. Такий спосіб контрацепції називається природним або способом лактаційної аменореї.

Надійність методу залежить від того, наскільки правильно жінка годує грудьми дитину. Якщо вона годує його «на вимогу», дитина сита і нормально розвивається, то і природна контрацепція працює. Як тільки дитина починає отримувати догодовування (якщо не вистачає грудного молока), надійність природного контрацепції знижується. Природним чином вона знижується після того, як вводиться перший прикорм – в 5-6 місяців.

Незважаючи на те, що метод природного контрацепції привабливий для подружжя, він не завжди повністю надійний, у зв'язку з чим годують жінкам рекомендують використовувати й інші методи контрацепції на додаток до годівлі грудьми.

Метод лактаційної аменореї можна доповнити бар'єрними способами контрацепції, а також місцевим використанням сперміцидів.

Бар'єрні методи контрацепції як додаток до природного контрацепції

До бар'єрним способам контрацепції ставляться застосування презерватива чоловіком і ковпачків, діафрагм – жінкою.

Презервативи випускаються самих різних розмірів з тонкого міцного латексу. Це найбільш часто застосовуванай спосіб бар'єрної контрацепції. Він гарний ще й тим, що охороняє від інфекції, що передається статевим шляхом.

Діафрагми і ковпачки не так популярні. Проблема в основному в тому, щоб підібрати їх за розміром, а це можна зробити тільки в кабінеті акушера-гінеколога. І діафрагму, і ковпачки можна використовувати через 1,5 місяця після пологів.

Діафрагма – це круглий куполоподібний ковпачок з гнучким обідком з гуми або латексу, які призначений для прикриття шийки матки. Випускаються діафрагми різних розмірів та видів (наприклад, діафрагми з різними видами пружинок). Діафрагму вводять в піхву перед статевим актом (перевіривши попередньо її цілісність) і залишають там на декілька годин, після чого виймають, ретельно миють і висушують. Іноді введення діафрагми поєднують із введенням сперміцидних засобів (що руйнують сперматозоїди). Діафрагму не можна змащувати оліями – це може її пошкодити.

У деяких випадках, якщо у жінки є якесь запальне захворювання статевих органів, на тлі використання діафрагми може початися токсичний шок. Це відбувається за рахунок того, що деякі види бактерій виділяють токсини. А так як діафрагма перешкоджає виділенню з піхви виділень, токсини починають всмоктуватися в кров і отруювати організм.

Токсичний шок проявляється підвищенням температури, ознобом, нездужанням, нудотою, блювотою, проносом, болями у м'язах і суглобах, різким зниженням артеріального тиску, запамороченням і втратою свідомості. На шкірі може з'явитися висип, шкіра долонь відлущується пластами. При підозрі на токсичний шок потрібно видалити діафрагму і звернутися до лікаря.

Ковпачок – це пристрій з м'якої гуми, яке вдягається на шийку матки. Ковпачок утримується на своєму місці внаслідок утворення негативного тиску між обідком ковпачка і поверхнею шийки матки.

Ковпачок також вводять в піхву перед статевим актом і часто використовують у поєднанні з сперміцидами. Протипоказано використання ковпачка при маткових кровотечах та гострих запальних процесах в області статевих органів. Після статевого акту ковпачок видаляють. Його затримка в організмі більш ніж на добу може викликати токсичний шок.

Гормональна контрацепція

Годуючим матерям можна приймати однокомпонентні гормональні (прогестинові) контрацептиви, які містять штучний гормон – аналогом жіночого статевого гормону прогестерону (наприклад, фемулен). Ці препарати нешкідливі для матері і дитини їх можна почати приймати через шість тижнів після пологів. Цей вид контрацепції підійде тільки акуратним жінкам, так як тільки правильний прийом гарантує ефективність препарату.

Прогестіновие контрцептіви пригнічують овуляцію, знижують ризик розвитку тромбозів, не викликають підвищення тиску і не знижують статевий потяг. Під час прийому цього виду контрацептивів можливі наступні побічні ефекти: поява кровотеч (або, навпаки, відсутність менструацій), розвиток тимчасової кісти яєчника та інші.

Контрацепція для годуючих мам передбачає застосування таких способів, які не завдали б шкоди дитині.

Галина Романенко

Протизаплідні ін'єкції

Подібно оральні контрацептиви, протизаплідні ін'єкції пригнічують овуляцію. Ці гормональні засоби, ефективність яких досягає 99,7%, діють протягом 12 тижнів. Назва такого протизаплідного засобу – Депо метоксіпрогестерон ацетат. Найвідомішими ін'єкціями вважаються Depo Provera.

Depo Provera

Depo-Provera – це ін'єкція гормону прогестерону пролонгованої дії. Містять високий рівень прогестерону ін'єкції пригнічують овуляцію. Товщаючи під впливом гормону, слизова оболонка шийки матки пригнічує рухливість сперматозоїдів. Дія гормону починається відразу після ін'єкції, Depo призначають у перші п'ять днів менструального циклу.

Такі ін'єкції ефективні для жінок, які з тих чи інших причин не можуть приймати естроген. При їх прийомі зменшується обсяг менструальної крові, знижується ризик виникнення анемії. Крім того, гормональні ін'єкції знижують ризик раку ендометрію, яєчника і запальних захворювань. Depo можна призначати і жінкам у період годування груддю.

Depo Provera не рекомендується для тривалого використання, оскільки має ряд побічних ефектів, серед яких ациклічні кровотечі. Деякі жінки скаржаться на збільшення періоду місячних, виникнення депресивних станів, подразнення шкіри, додаток маси тіла, нудоту. Інші спостерігають випадання волосся або, навпаки, надмірна їх зростання, зниження лібідо. За даними численних досліджень, у жінок, що приймають Depo Provera, може спостерігатися зниження щільності кісткової тканини, що значно збільшує ризик розвитку остеопорозу.

Таким чином, при використанні даного методу контрацепції жінкам слід приймати препарати кальцію і дотримуватися руховий режим. Що стосується взаємодії з іншими лікарськими засобами, то прийом Depo Provera знижує ефективність медикаментів, що призначаються для лікування синдрому Кушинга. До того ж, гормональні ін'єкції не забезпечують захисту від інфекцій, що передаються статевим шляхом. При відміні препарату у деяких жінок репродуктивна функція відновлюється не відразу.

Гормональні ін'єкції

Гормональні ін'єкції не рекомендуються жінкам, які планують вагітність в найближчому майбутньому, а також тим, хто страждає розладами менструального циклу. За наявності діабету або хвороб печінки призначають препарат з обережністю, жінка повинна перебувати під наглядом лікаря.

Вартість гормональних ін'єкцій – $ 30 – $ 75. У приватних клініках послуги з гормональної контрацепції дорожче, ніж у центрах планування сім'ї. Приймаючи такі ін'єкції, слід з особливою увагою поставитися до таких явищ, як раптовепожовтіння шкіри, склер, різкий біль в животі або виникнення ущільнення в молочній залозі. При виявленні одного із зазначених симптомів негайно проконсультуйтеся у лікаря.

Лікарські трави

В останні роки, як серед лікарів, так і серед пацієнтів зростає тяга до використання рослин з лікувальною метою. У чому проблема застосування лікарських рослин? Проблема є і вона полягає в тому, що приклади ефективного цілющої дії трав передаються від людини до людини, що нерідко штовхає хворих на звернення до некомпетентним особам, головне для яких не лікування, а бізнес. А безграмотне і безконтрольне застосування лікарських травм може завдати непоправної шкоди організму.

Небезпеки, які виникають при застосуванні лікарських трав

Існуюча думка про повну нешкідливість лікарських рослин не відповідає дійсності. При самолікуванні можливі отруєння, ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту і печінки, а також багато іншого, аж до викиднів у вагітних жінок. Але головна небезпека полягає в тому, що лікарські трави можуть злегка полегшити перебіг захворювання, як би замаскувавши його, а значить, хворий звернеться за медичною допомогою надто пізно. Тому призначати лікарські трави може тільки лікар.

Як правильно готувати лікарські препарати з рослин

Лікарський рослини вживаються у вигляді відварів, водяних настоїв, масляних настоїв і спиртових настоянок. З квіток, тонких листя, трави, більшості плодів і насіння зазвичай готують настої. Для цього рослинну сировину заливають кип'яченою водою і в закритому посуді нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин. З більш грубих частин рослин (щільних листя, кори, коренів і кореневищ) – відвари. Приготування відварів відбувається аналогічним способом, але час нагрівання збільшується до 30 хвилин.

Не всі корисні речовини в рослинах розчиняються у воді. Для вилучення жиророзчинних речовин використовують рослинні олії – соняшникова, соєва, мигдальне, оливкова і т.д.

Скільки всього лікарських рослин?

На це питання важко відповісти, адже ще не всі властивості рослин повністю вивчені. На території нашої країни росте близько 20 тисяч видів різних рослин, з них офіційно визнані лікарськими і входять у Державну Фармакопею Росії близько двохсот і приблизно стільки ж, що не увійшли до неї, застосовуються в народній медицині.

Переваги траволікування

Лікарські трави – ​​ефективний засіб лікування та профілактики захворювань, особливо таких, як гастрити, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороби жовчного міхура, кишечника, нирок і сечовивідних шляхів. Фітотерапія показана при неврозах, занепаді сил, клімактеричних порушеннях і т.д.

Лікарські трави мають менше побічних ефектів, ніж хімическое препарати, вони рідше викликають алергічні реакції. Уміло складені збори можна при необхідності приймати роками без шкоди для хворого, що особливо важливо при хронічних захворюваннях. Хворі, які тривалий час знаходяться на дієті і приймають трави, не страждають авитаминозами, так як в травах міститься комплекс природних вітамінів в оптимальному для організму поєднанні. Настої лікарських рослин нормалізують природну мікрофлору кишечника і вміст холестерину в крові, гальмують розвиток атеросклерозу і пов'язаних з ним ускладнень.

Правильно призначена фітотерапія нормалізує діяльність нервової системи, регулює артеріальний тиск, кровопостачання серця і головного мозку, покращує сон, підвищує працездатність.

Лікарські трави мають ще й ту перевагу перед синтетичними таблетками, що в них збережено первозданний комплекс лікувального початку, звідси і їх комплексний вплив на організм.

Механізм дії цілющих трав

Механізм цілющої дії трав повністю ще не розкритий. Але відомо, що їх лікарська ефективність залежить від змісту цілого ряду складних хімічних речовин, що надають різноманітний вплив на організм.

У деяких лікарських рослинах містяться алкалоїди – азотовмісні органічні речовини, які часто визначають отруйні властивості рослин. У малих дозах алкалоїди є цінними лікарськими речовинами, які використовуються для лікування багатьох захворювань (атропін, ефедрин, кофеїн, морфін і т.д.).

Не менш небезпечні (але і корисні) глікозиди. Особливо широке застосування знайшли серцеві глікозиди, які застосовуються при лікуванні серцево-судинних захворювань, посилюючи діяльність серцевого м'яза (наприклад, строфантин). Алкалоїди та глікозиди застосовуються тільки під медичним контролем.

Гіркоти посилюють секреторну діяльність залоз шлунково-кишкового тракту, збуджують апетит і поліпшують травлення, діють загальнозміцнюючий (полин, кульбаба, деревій).

Ефірні олії – це складні суміші ароматних летких речовин. Вони надають багатосторонню вплив: протимікробну, спазмолітичну (знімають напругу м'язів внутрішніх органів), протизапальну і т.д.

Крім того, в рослинах містяться вітаміни, мікроелементи та безліч інших хімічних сполук, що володіють самими різноманітними властивостями.

Лікарські трави можуть надати вам неоціненну допомогу в лікуванні, але застосовувати їх треба з розумом і під керівництвом лікаря.

Галина Романенко

Варикозне розширення вен ніг

Вам стало важко ходити – ноги швидко втомлюються, стають важкими? Швидше за все, це варикозне розширення вен. Що таке варикозне розширення вен. Це зміна вен, при якому нерівномірно збільшується їх просвіт з утворенням випинань в зоні истонченной венозної стінки. Відня змінюють свій хід, з'являються вузли, звивистість, кровотік в них стає неправильним. Найчастіше зустрічається розширення поверхневих вен нижніх кінцівок.

Чому це трапляється з нашими венами?

Причини варикозного розширення вен можуть бути спадковими, коли слабкість м'язів венозних стінок і їх клапанного апарату передається у спадок, або набутими, коли той же результат виходить з-за будь-якого впливу на організм (інфекційні захворювання, отруєння). По венах ніг кров подається знизу вгору. Клапани в венах пропускають кров в одному напрямі, не дозволяючи їй стікати вниз під дією сили тяжіння. Коли клапани перестають працювати так, як потрібно, стінки вени випробовують додатковий тиск, втрачають пружність, розширюються, заважаючи клапанів як слід закритися. Замість того, щоб текти від одного клапана до іншого, кров починає накопичуватися у венах, необоротно збільшуючи їх просвіт. Особливо часто варикозне розширення вен з'являється у тих, хто багато часу проводить на ногах (такий стан сприяє прогресуванню захворювання).

Як виявляється варикозне розширення вен ніг

Спочатку з'являється швидка стомлюваність ніг, поява в них почуття тяжкості, шкірного свербежу, тепла, іноді – невеликий набряк в області гомілковостопного суглоба. Через деякий час з'являються помірно розширені вени на стегні або на гомілці, потім з'являються вузли, звивистість судин. Особливість цього захворювання в тому, що воно роками може протікати практично безсимптомно, виявляючись лише судинним малюнком на шкірі. Тому в перебігу захворювання розрізняють стадію компенсації венозного відтоку (процес не виходить за межі венозної системи) і стадію декомпенсації, коли порушується кровообіг і страждають навколишні тканини (набряки, трофічні виразки).

Ускладнення

Варикозне розширення вен може ускладнитися запаленням венозної стінки і освітою в цьому місці тромбу (тромбофлебіт), кровотечею з вузлів, порушенням харчування оточуючих тканин з утворенням трофічних виразок. Саме грізне ускладнення – тромбоз легеневої артерії він може викликати миттєву смерть.

Прогноз

Зниження або втрата працездатності в стадії декомпенсації відзначається майже у половини хворих. Тому варикозне розширення вен обов'язково потрібно лікувати. Лікування може бути консерватівним і хірургічним.

Консервативне лікування

Консервативне лікування сприяють тимчасовому поліпшенню стану вен кінцівки. Це носіння еластичних панчох, бинтів, лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні процедури, лікарські препарати, що покращують тонус вен.

Лікувальна фізкультура

Особливе місце в лікуванні таких хворих займає лікувальна фізкультура (ЛФК), так як активне скорочення м'язів сприяє переходу крові з поверхневих вен у глибокі, знімаючи напругу в венозній системі. Навпаки, тривала напруга в стані нерухомості ускладнює такий відтік. Хворим слід дотримуватися режиму рухів, який передбачає чергування фізичних вправ і дозованої ходьби в еластичних панчохах з відпочинком лежачи.

Обов'язковими є фізичні вправи для ніг, що виконуються лежачи з горизонтальним або трохи піднятим положенням ніг, з великим об'ємом рухів для тазостегнових і гомілковостопних суглобів, вправи з посиленням для м'язів стегна і гомілки (ходьба).

Дуже корисні плавання, пішохідні та лижні прогулянки. Їзда на велосипеді – тільки в еластичних панчохах з подальшим відпочинком лежачи з високим подножніком.

У стадії декомпенсації вправи виконуються тільки лежачи протягом 10-20 хвилин. ЛФК не можна робити тільки при наявності тромбофлебіту.

Хірургічне лікування

Сучасні хірургічні операції при варикозному розширенні вен складаються з комбінації декількох хірургічних методів, підібраних для даного конкретного хворого відповідно до форми, місцем, поширеністю і стадією процесу. Відновлення захворювання (рецидиви) після операцій трапляються досить часто – це особливість захворювання.

В даний час часто використовується такий метод, як мікрофлебектомія (видалення варикозних вен спеціальними інструментами через проколи в шкірі). Її можна робити в амбулаторних умовах.

Склеротерапія застосовується у хворих з початковими і неускладненими формами і полягає в тому, що в розширені поверхневі вени вводиться препарат, який викликає «пересихання» русла цих судин, вимикаючи їх з венозної системи.

Варикозне розширення вен нижніх кінцівок можна і потрібно лікувати, інакше одного разу ви просто не зможете ходити.

Галина Романенко

Болі внизу живота при вагітності

Болі в животі під час вагітності завжди страшать жінку. Саме тому вагітні жінки повинні перебувати під постійним наглядом акушера-гінеколога, який зможе пояснити походження таких болів і в разі необхідності вжити заходів для їх усунення.

Види болів внизу живота під час вагітності

Всі болі, що виникають внизу живота під час вагітності, можна розділити на дві великі групи: акушерські і не акушерські. До першої групи належать болі, що виникають при позаматкової вагітності, при передчасне відшарування плаценти та при загрозі переривання вагітності. До другої – болі, пов'язані з шлунково-кишковим трактом, з розтягуванням зв'язок, що підтримують матку, з напругою м'язів черевного преса або з яким-небудь хірургічним захворюванням (наприклад, з апендицитом).

Болі в низу живота, що виникають при позаматкової вагітності

Позаматкова вагітність – це розвиток заплідненої яйцеклітини не в порожнині матки, а в матковій трубі. Позаматкову вагітність можна побачити при ультразвуковому дослідженні. Але якщо УЗД ще не проводилося, а тест на вагітність позитивний, то раптові болі в животі та запаморочення повинні насторожити жінку. Ці симптоми є наслідком того, що зростаюча яйцеклітина розриває тканину маткової труби, викликаючи біль і кровотеча, що трапляється зазвичай на п'ятій-сьомому тижні вагітності. При появі таких ознак потрібно негайно викликати швидку допомогу, так як допомогти в даному випадку може тільки хірургічна операція.

Болі в низу живота, що виникають при загрозі переривання вагітності

При загрозі переривання вагітності в животі з'являється ниючий, що віддає у поперек біль. Одночасно з болем зазвичай з'являються більш-менш рясні кров'янисті виділення з статевих органів. Жінка з загрозою переривання вагітності повинна бути негайно направлена ​​до лікарні, де їй буде проведено низку обстежень: гормонального фону, стану плода, наявності інфекцій, здатних викликати порушення під час вагітності і т.д., а також призначено усе необхідне лікування. Іноді для збереження вагітності потрібно досить тривале перебування в лікарні.

Болі внизу живота, виникають при передчасне відшарування плаценти

Болі внизу живота можуть виникнути при передчасному відшаруванні (під час вагітності або на початку пологів) нормально розташованої плаценти (відділенні плаценти від стінки матки до народження дитини). Передчасне відшарування плаценти може початися після травми живота, фізичного перенапруження, при деяких захворюваннях (наприклад, гіпертонічної хвороби, токсикоздругої половини вагітності) та ін При цьому відбувається розрив кровоносних судин, що супроводжується сильним болем внизу живота і кровотечею в порожнину матки, яке може призвести до ускладнень з боку матері та плоду. При появі таких ознак потрібно негайно викликати швидку допомогу, так як допомогти може лише швидке розродження і зупинка кровотечі.

Болі внизу живота, пов'язані з органами травлення

Органи травлення знаходяться в безпосередній близькості від зростаючої і сдавливающей їх матки. Вони не можуть не реагувати на таке «утиск». Може негативно позначатися і зміна гормонального фону жінки, а разом з ним і смаків, переваг у їжі. Вагітна жінка іноді вживає в їжу продукти, які можуть викликати різні порушення: гострі і кислі страви – роздратування шлунка, солодкі – бродіння в кишечнику і дисбактеріоз. Дисбактеріоз в свою чергу викликає здуття і біль у животі. Лікування в такому випадку полягає в переході на здорову їжу і прийомі ліків, призначених терапевтом жіночої консультації.

Болі внизу живота, пов'язані з розтяганням м'язів і зв'язок

При вагітності зростаюча матка сприяє розтягування зв'язок, що підтримують її, – це може викликати короткочасні різкі болі внизу живота, що посилюються при підйомі важких предметів, різких рухах, напрузі, кашлі. Болі також можуть виникнути від перенапруги м'язів живота.

Усі болю такого характеру не вимагають спеціального лікування – достатньо просто відпочити. Але ці болі небезпечні тим, що хвилюють жінку, викликають у неї стан стресу. Тому так важливо своєчасно відвідувати свого акушера-гінеколога, який зможе пояснити походження тих чи інших болів, заспокоїти жінку або своєчасно направити її на лікування в лікарню для того, щоб уникнути серйозних ускладнень.

Болі в животі, пов'язані з хірургічними захворюваннями

Як і в кожної людини, у вагітної жінки може бути апендицит, гострий холецистит і т.д. Допомога у такому випадку – хірургічна операція.

За будь-яких болях в животі у вагітної жінки потрібно негайно звернутися до лікаря або викликати додому швидку допомогу – тільки тоді можна бути впевненим у тому, що все закінчиться добре.

Галина Романенко

Регуляція менструального циклу за допомогою фізіотерапевтичних методик

Менструальний цикл цілком можна регулювати за допомогою фізіотерапевтичних методик. Застосовувати їх самостійно або у поєднанні з іншими видами лікування може вирішити тільки лікар після попереднього обстеження жінки і встановлення остаточного діагнозу.

Регуляція менструального циклу фізіотерапевтичними методами на рівні кори головного мозку, гіпоталамуса і гіпофіза

Кора головного мозку і один з відділів головного мозку (гіпоталамус) є основними регуляторами менструального циклу, які регулюють роботу гіпофіза (головної залози внутрішньої секреції нашого організму). Гіпофіз у свою чергу регулює роботу яєчників за допомогою виділених їм гормонів. Якщо при обстеженні виявлено, що саме ці структури є «винуватцями» порушення менструального циклу, то можна призначити фізіотерапевтичні процедури.

За будь-яких порушеннях менструального циклу, пов'язаних з центральною нервовою системою: шийно-лицьову гальванізацію по Келлату з хлоридом цинку, бромідом натрію або сірчанокислої магнезією; трансорбітальний (очноямково-потиличний) електрофорез з бромідом натрію – заспокійливий вплив на кору головного мозку; інфітотерапію – вплив на центральну нервову систему низькочастотними електричними полями малої напруженості, в результаті чого поліпшується кровообіг головного мозку та насичення крові киснем, підвищується якість обмінних процесів в головному мозку; ефект від інфітотерапіі заспокійливий і поліпшення живлення тканини головного мозку.

При різного роду кровотечах, пов'язаних з порушеннями менструального циклу: непряму електростимуляцію гіпоталамо-гіпофізарної області за Давидову; якщо після 5-6 процедур кровотеча не зупинилася, то переходять на інші процедури: гальванічний комір по Щербаку з бромідом натрію, чергуючи з діатермією; електрофорез з новокаїном на область шиї – при кровотечах, пов'язаних з надлишком жіночих статевих гормонів естрогенів; електрофорез з вітаміном B1 при кровотечах, пов'язаних з нестачею жіночих статевих гормонів естрогенів.

При клімактеричному синдромі: з підвищенням артеріального тиску – дарсонвалізацію комірцевої області, електрофорез з новокаїном на комірцеву область; при важкому клімактеричному синдромі – електрофорез з магнієм на комірцеву область або поєднаний внутріносовой електрофорез магнію і літію.

Регуляція менструального циклу фізіотерапевтичними методами на рівні жіночих статевих органів

У жіночих статевих органах причиною порушення менструального циклу можуть бути запальні заолеванія, аномалії розвитку, наслідки травм (при пологах, аборти). Все це можна відновити, в тому числі із застосуванням фізіотерапевтичних методик.

При запальних захворюваннях жіночих статевих органів призначаються: електрофорез з накладенням електродів на порожнину носа з новокаїном для поліпшення кровопостачання статевих органів, з хлористого кальцію – при кровотечі на тлі запальних процесів; електрофорез з іншими лікарськими речовинами на ділянку запалення; лазеротерапія гелій-неоновим лазером на область шийка матки, піхвові склепіння, області і крапки на шкірі, пов'язані з яєчниками; УВЧ-терапія, індуктотерміягрязі, парафін, озокерит на ділянку запалення.

При болісних менструаціях у другу фазу менструального циклу: електрофорез на низ живота, область сонячного сплетення з новокаїном, сульфатом магнію; гальванічний комір по Щербаку з хлористим кальцієм, бромом, нікотиновою кислотою, ультразвук в імпульсному режимі, імпульсні струми низької частоти з 5-7 – го дня циклу до закінчення менструації, короткохвильова діатермія, центральна електроанальгезія, бруду.

Передменструальний синдром у другу фазу менструал'ного циклу або напередодні менструації: електрофорез з новокаїном, сульфатом магнію на низ живота або подложечную область.

При маткових кровотечах різного походження: електростимуляція матки диадинамические струмами при маткових кровотечах після численних абортів, кровотечах на тлі різних гормональних розладів; електростимуляція шийки матки по Давидову імпульсними струмами при маткових кровотечах на тлі ановуляторного циклу (без виходу яйцеклітини з яєчника); при повторних кровотечах застосовують для профілактики з 14-го дня після вискоблювання, а потім – з 14-го дня після чергової менструації протягом трьох днів, при маткових кровотечах, пов'язаних з недостатньою секрецією естрогенів призначаються сеанси брюшнокрестцового електрофорезу з міддю, ультразвуку, при підвищеній секреції естрогенів – загальне ультрафіолетове опромінення, брюшнокрестцовий електрофорез з йодистим калієм.

При недоліку жіночих статевих гормонів естрогенів: індуктотермія на область сонячного сплетення; електрофорез з сульфатом міді на область яєчників. При підвищеній секреції естрогенів виробляють вплив на молочну залозу за допомогою індуктотермії або дарсонвалізації правої молочної залози, електрофорезу з хлористим кальцієм на область обох молочних залоз. При нестачі жіночого статевого гормону прогестерону призначають електрофорез з сульфатом цинку в другу фазу менструального циклу.

Водолікування: при підвищеній функції яєчників рекомендуються родонові ванни, при зниженій – сеоводородние; при зниженій функції яєчників в поєднанні з недорозвиненням статевих органів – азотно-термальні ванни; при зниженій функції яєчників в поєднанні з запальними гінекологічними захворюваннями – нафталан, бішофіт.

Всі фізіотерапевтичне лікування проводиться тільки після обстеження і за призначенням гінеколога.

Галина Романенко